Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2012 р. № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»
|
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ |
від 22 серпня 2012 р. № 783 |
Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 437 від 13.07.2016
№ 132 від 19.02.2020}
Відповідно до підпункту “б” пункту 3 частини першої статті 6 Закону України “Про протидію торгівлі людьми” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, що додається.
2. Міністерству соціальної політики, Національній поліції, Міністерству закордонних справ, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державній міграційній службі, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям забезпечити взаємодію з метою протидії торгівлі людьми.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 437 від 13.07.2016}
3. Міністерству соціальної політики забезпечити координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виконання цієї постанови.
Прем'єр-міністр України |
М.АЗАРОВ |
Інд. 26 |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми
{У тексті Порядку слова “внутрішніх справ” замінено словами “Національної поліції” згідно з Постановою КМ № 437 від 13.07.2016}
1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми (далі - суб’єкти), процедуру здійснення ними заходів щодо надання допомоги та захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми (далі - постраждалі особи).
2. До суб’єктів належать суб’єкти, визначені пунктами 2-5 частини першої та частиною другою статті 5 Закону України “Про протидію торгівлі людьми”.
3. Завдання із забезпечення взаємодії суб’єктів покладаються на відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації та відповідальну посадову особу (далі - посадова особа), що визначаються згідно з Порядком встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 39, ст. 1476).
4. Суб’єкт, якому в результаті його діяльності стало відомо про постраждалу особу, за згодою такої особи або її законного представника направляє постраждалу особу до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації за місцем перебування особи (далі - відповідальний підрозділ).
5. У разі коли постраждалою особою є дитина, суб’єкт невідкладно повідомляє про неї відповідну службу у справах дітей та орган Національної поліції.
Усі дії щодо такої дитини здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів щодо захисту прав дитини.
6. Служба у справах дітей здійснює заходи щодо захисту прав дитини та направляє її у разі потреби до притулку для дітей служби у справах дітей або центру соціально-психологічної реабілітації дітей.
7. У разі коли постраждала особа не в змозі самостійно пересуватися з будь-якої причини (особа з інвалідністю, хвора, поранена) або стан особи загрожує її життю чи безпеці оточуючих, суб’єкт, який виявив таку особу, зобов’язаний невідкладно забезпечити надання їй першочергової медичної допомоги та у разі потреби розміщення у відповідному закладі охорони здоров’я.
{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 132 від 19.02.2020}
Після надання необхідної медичної допомоги (лікування) заклад охорони здоров’я за згодою постраждалої особи або її законного представника направляє особу до відповідального підрозділу та подає йому медичні висновки щодо обстеження та лікування особи.
8. За зверненням постраждалої особи або її законного представника посадова особа інформує особу про можливість отримання допомоги, види такої допомоги, умови та порядок їх надання.
9. Для отримання допомоги постраждала особа за місцем перебування подає до місцевої держадміністрації заяву про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, в установленому законодавством порядку.
У разі коли постраждала особа не зверталася та не бажає співпрацювати з органами Національної поліції, відповідальний підрозділ подає до органу Національної поліції інформацію про вчинення злочину з поміткою про відмову особи співпрацювати з відповідними органами.
Орган Національної поліції розглядає зазначену інформацію та здійснює в установленому законодавством порядку відповідні заходи.
10. У разі відсутності у постраждалої особи документів, що посвідчують особу, відповідальний підрозділ звертається до територіального органу або підрозділу ДМС, який терміново здійснює заходи щодо відновлення або видачі таких документів.
У разі коли постраждалою особою є іноземець або особа без громадянства, відповідальний підрозділ протягом двох робочих днів з дня звернення такої особи письмово повідомляє про неї територіальний орган або підрозділ ДМС.
Територіальний орган або підрозділ ДМС у разі відсутності у постраждалої особи, якою є іноземець або особа без громадянства, документів, що підтверджують її громадянство, підданство або країну постійного проживання чи право на постійне проживання на території відповідної країни, надсилає до країни походження такої особи запит щодо встановлення її особи та підтвердження громадянства або підданства, про результати розгляду якого інформує відповідальний підрозділ.
11. У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичного представництва України в державі, в якій вона перебуває.
Дипломатичне представництво України за кордоном сприяє поверненню громадян України, постраждалих від торгівлі людьми, в Україну відповідно до законодавства.
12. Після отримання заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, посадова особа направляє постраждалу особу до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем перебування для проведення оцінки її потреб та отримання юридичних, психологічних, медичних, медико-консультативних та інших послуг.
13. У разі коли постраждала особа потребує тимчасового притулку, відповідальний підрозділ направляє таку особу до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) або центру соціально-психологічної допомоги.
Якщо постраждала особа не може бути розміщена в зазначеному закладі у зв’язку з відсутністю вільних місць або з інших причин, а також у разі відсутності такого закладу в регіоні, відповідальний підрозділ залучає до співпраці громадські або міжнародні організації, які можуть надати такій особі послуги з розміщення.
14. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводить протягом п’яти робочих днів оцінку потреб постраждалої особи з урахуванням її віку, статі, стану здоров’я, забезпечує надання особі необхідних послуг, зокрема юридичних, психологічних, медичних та медико-консультативних, а також сприяє реалізації прав постраждалої особи на отримання соціальних виплат, працевлаштування, повернення до країни походження тощо.
Форма, за якою проводиться оцінка потреб постраждалої особи, затверджується Мінсоцполітики.
Під час звернення постраждалої особи або її законного представника безпосередньо до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді центр проводить оцінку її потреб та повідомляє відповідальний підрозділ про таку особу.
15. У разі коли постраждалою особою є іноземець або особа без громадянства, оцінка потреб такої особи та надання їй необхідних послуг здійснюється за участю перекладача, наявність якого забезпечує місцева держадміністрація.
16. Після встановлення постраждалій особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді складає протягом десяти робочих днів план реабілітації постраждалої особи (далі - план реабілітації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
У плані реабілітації зазначається перелік послуг, що надаються суб’єктами відповідно до їх компетенції з метою відновлення фізичного та психологічного стану постраждалої особи та її соціальної адаптації.
План реабілітації складається на строк, що необхідний для його виконання з урахуванням індивідуальних потреб постраждалої особи і не може перевищувати строк дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
17. Після складення плану реабілітації центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ініціює протягом семи робочих днів проведення спільного засідання суб’єктів, на якому план реабілітації узгоджується суб’єктами та затверджується керівником центру.
План реабілітації складається в двох примірниках, один з яких залишається у центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а інший передається постраждалій особі або її законному представникові.
18. Суб’єкти забезпечують виконання плану реабілітації, в тому числі із залученням підприємств, установ та організацій, які належать до сфери їх управління.
19. Постраждала особа або її законний представник ознайомлюється з планом реабілітації та підписує його.
20. У разі коли постраждалою особою є дитина, складається відповідно до законодавства індивідуальний план соціального захисту дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план).
Індивідуальний план розглядається та затверджується на засіданні комісії з питань захисту прав дитини відповідно до законодавства.
21. У разі коли постраждала особа потребує допомоги із залученням суб’єктів інших регіонів, відповідальний підрозділ ініціює розгляд зазначеного питання відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.
22. Виконання плану реабілітації або індивідуального плану припиняється у разі:
1) завершення строку його виконання;
2) його дострокового виконання;
3) письмової відмови постраждалої особи або її законного представника або законного представника дитини від отримання необхідної допомоги;
4) систематичного (більш як два випадки) невиконання постраждалою особою без поважних причин заходів, передбачених відповідним планом;
23. У разі коли постраждала особа змінила місце проживання відповідальний підрозділ за згодою такої особи або її законного представника повідомляє протягом п’яти днів про неї відповідну місцеву держадміністрацію за місцем проживання або перебування (якщо воно відоме) та передає план реабілітації для завершення його виконання.
Якщо постраждалою особою є дитина, служба у справах дітей передає індивідуальний план відповідній службі у справах дітей за місцем перебування дитини в установленому законодавством порядку.
24. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надсилає щокварталу до відповідального підрозділу інформацію про стан виконання плану реабілітації, а служба у справах дітей - індивідуального плану з метою проведення її аналізу та внесення у разі потреби змін до відповідного плану.
25. У разі завершення виконання або припинення виконання плану реабілітації центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надсилає до відповідального підрозділу повідомлення про виконання плану реабілітації або припинення його виконання із зазначенням причин такого припинення.
Служба у справах дітей у письмовій формі повідомляє відповідальний підрозділ про виконання індивідуального плану.
26. Після отримання від центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді повідомлення про виконання або припинення виконання плану реабілітації чи від служби у справах дітей - про виконання індивідуального плану відповідальний підрозділ вносить відповідні відомості до облікової картки постраждалої особи.
27. Відповідальний підрозділ проводить аналіз стану виконання плану реабілітації або індивідуального плану і повідомляє Мінсоцполітики про стан його виконання.
28. Розголошення відомостей про особисте життя постраждалої особи та іншої інформації про особу, яка стала відома суб’єктам під час роботи з такою особою, забороняється.
29. Районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації ведуть облік постраждалих осіб та подають щокварталу до 20 числа наступного місяця відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям інформацію за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
30. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації узагальнюють подану відповідно до пункту 29 цього Порядку інформацію та подають щопівроку Мінсоцполітики звіт за формою, затвердженою Міністерством.