«Та ти геть безрукий!» – іноді на емоціях кажуть людині, яка щось робить незграбно. І не те щоб це порівняння було приємним.
То чому ж ми дозволяємо собі називати так людину, яка втратила руку?
Перша леді України Олена Зеленська у своєму Telegram-каналі нагадує, є хороше правило толерантного спілкування: коли ви не впевнені, що не образите людину словом або звертанням, приміряйте їх на себе. І серцем відчуєте відповідь.
Некоректно: безногий, безрукий, одноногий, однорукий, ампутант, людина з ампутацією, інвалід-ампутант.
Людина з ампутованими кінцівками – тільки таке визначення допустиме. І якщо у певному випадку необхідно акцентувати, про які саме кінцівки йдеться, то так варто і сказати: людина з ампутованою ногою / рукою.
Але, як і в усіх інших випадках, коли говоримо про інвалідність, дотримуємося принципу «Спочатку людина». 
На перше місце ставимо особистість, і лише потім згадуємо її риси чи ознаки, якщо про них варто згадати.
Інші правила безбар’єрної мови зібрані у «Довіднику безбар’єрності» – гіді з толерантної комунікації.
