Коли в батьків народжується дитина з порушеннями розвитку чи інвалідністю, вони почуваються розгубленими й безпорадними.
Такий стан називається «криза». В цій ситуації важливо, аби спеціалісти (наприклад, працівники пологового, сімейні лікарі, педіатри, фахівці центрів раннього втручання та інші) та близькі люди розуміли, що відчуває сім’я, знали, як реагувати на це, як можна підтримати батьків.
Криза має кілька стадій, і кожна з них має свої ознаки. На стадії шоку й зневіри батьки потребують розуміння, підтримки, тактовної та чесної інформації. Їм дуже важко виявляти свої почуття, сприймати правдиву інформацію про діагноз дитини. Батьки можуть сприймати лише 5 % інформації, яку вони отримують від фахівців чи членів родини. Натомість, для них важлива якість стосунків – коли батьки відчувають, що усе, через що проходять, важливо для тих, хто надає їм допомогу.
Зазвичай стадія шоку триває кілька днів. Опісля настає стадія заперечення, яка, попри все, дозволяє бути в тіснішому контакті з оточенням, ніж попередня стадія, більше чути і краще сприймати інформацію.
Більше інформації для фахівців і людей, що підтримують батьків, які виховують дітей з порушеннями розвитку – за посиланням.
