Амброзія полинолиста, повитиця польова – небезпечні карантинні бур’яни
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — вид отруйних трав’янистих рослин із родини айстрових (Asteraceae). Первинний ареал — Північна Америка. Амброзія досягає висоти 60-140 см, іноді понад 2 м, частіше всього — близько 1 метра . Має міцне коріння — до чотирьох метрів. Розмноження іде тільки насінням, але навіть одна рослина здатна дати 40 000 — 150 000 насінин. Квітковий період і вироблення пилку-алергену у амброзії — з липня по жовтень.
Нові рослини сходять після дощів з квітня по серпень, тобто п’ять місяців на рік. Насіння тривалий час зберігає схожість у теплому навколишньому середовищі. Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. За життєвою стратегією — це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо. Здатність до проростання зберігають як стигле, так і недозріле насіння, а в ґрунті — зберігається до 40 років Амброзія швидко розповсюджується і сильно осушує ґрунт у культурних посівах, викликаючи пригнічення посіяних рослин. Попри те, що кожна рослина живе лише один сезон, вона може виробити до одного мільярда пилкових зерен. І “подорожувати” вони можуть на досить великі відстані. Амброзію найчастіше можна зустріти уздовж доріг, біля берегів річок, на порожніх ділянках та польових угіддях. Нерідко амброзію можна побачити й в містах.
Екологічна небезпека
Пилок амброзії викликає алергічний риніт (сінну гарячку). Амброзія полинолиста — один з найнебезпечніших бур’янів-алергенів. Теплі літні дні з низькою вологістю ідеально підходять для поширення пилку амброзії. І це додає серйозного дискомфорту в життя людей, які схильні до алергії та/або мають астму. У них може розвинутися поліноз або так звана “сінна лихоманка” – алергічне захворювання, яке може викликати пилок рослин. За даними американської Ради з охорони природних ресурсів (The Natural Resources Defense Council), кліматичні зміни також можуть погіршити симптоми алергії на амброзію.
Заходи боротьби
Найбюджетнішим та найдієвішим методом боротьби з амброзією полинолистою міг би стати біологічний метод, адже за допомогою амброзієвої совки та амброзієвого листоїда можна повністю захистити посівні площі від шкодочинності даної рослини. Цьому перешкоджаю єдиний, проте дуже важливий фактор: людина поки не в змозі контролювати процеси популяції комах даного виду.
Тож наразі використання біологічних, карантинних, чи агротехнічних засобів не може забезпечити надійний захист рослин від амброзії, а може слугувати лише комплексом допоміжних заходів боротьби з бур’яном. А найбільш доцільним є застосування хімічних засобів захисту боротьби у поєднанні з агротехнікою.
Фітосанітарні заходи
Для попередження завезення А.artemisiifolia необхідно проводити ретельне інспектування об’єктів регулювання (вантажів, матеріалів, транспортних засобів). Забороняється ввезення на територію України насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур’яну. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції визначаються в кожному випадку окремо. Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь:
- узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
- пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км).
Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. На землях, дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80%. Засмічені площі варто відводити під беззмінний (2-3 роки) посів озимих зернових з попереднім напівпаровим обробітком ґрунту. На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати. Правда, після скошування вона інтенсивно відростає, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо. Можна також використовувати натрієву й амінну сіль (2-3 кг/га) в суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) чи з сульфатом амонію.
Повитиця польова — карантинний бур’ян, який живиться повністю за рахунок рослини-господаря, на якій паразитує. Повитиці не мають ні коренів, ні листків. Особливо страждають від них польові культури та рослинність на узбіччях доріг, але останній час все частіше зустрічається і на території населених пунктів. Основні правила ліквідації вогнищ — знищення уражених рослин з захватом півтораметрової гарантійної зони навколо цвітіння бур’яну, обробка гербіцидами. Скошену масу знищувати. В посівах багаторічних трав і на необроблюваних землях повитицю необхідно часто низько скошувати до цвітіння. Залишки бур’яну по скошеній стерні можна знищувати шляхом випалювання або хімічним методом.
Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх людей!!!
