ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК БЕЗОПЛАТНО У ПРИВАТНУ ВЛАСНІСТЬ
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК БЕЗОПЛАТНО У
ПРИВАТНУ ВЛАСНІСТЬ
Відповідно до Земельного кодексу, громадяни України можуть отримати право
власності на земельну ділянку шляхом безоплатної передачі із земель державної і
комунальної власності.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної
приватизації земельних ділянок громадянами:
1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у
його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної
власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного
кодексу України (далі за текстом ЗКУ). У разі якщо земельна ділянка державної
власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного
району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим [1].
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо
приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних
матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
3. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських
підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в
одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному
користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням
про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної
власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ.
4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в
місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та
організаціям на розробку проекту приватизації земель [1].
5. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам
державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та
організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту
приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної
ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського
господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва,
будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
(присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва
індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають
клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у
власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ. У клопотанні
зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До
клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце
розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення
земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що
підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти,
здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для
ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної
власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного
району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній
Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим,
органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають
земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до
повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ, забороняється вимагати додаткові
матеріали та документи, не передбачені цією статтею [1].
7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування,
який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність
відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ, розглядає клопотання у
місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у
наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта
вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів,
генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем
землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування
територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку [1].
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за
замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із
землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада
Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який
передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно
до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ, не надав дозволу на розроблення
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у
його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної
ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня
закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою
щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово
повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної
Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт
із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в
порядку, встановленому статтею 186 -1 ЗКУ [1].
9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування,
який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність
відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ, у двотижневий строк з дня
отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в
разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної
документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої
експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки та надання її у власність.
10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у
передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду
можуть бути оскаржені до суду.
11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без
розгляду питання вирішується в судовому порядку [1].
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені
статтею 121 ЗКУ
1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних
ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю),
визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території
сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на
території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька
сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як
середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських
підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю)
визначається як середній по району [1].
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і
споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше
0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для
ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання
в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
3. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у
власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути
меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового
призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір
земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим) [1].
Використана література:
1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (із змінами та доповненнями)
Електронний ресурс [Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14]
