Як сподіватися, горювати та жити в невідомості
Упродовж життя ми постійно щось або когось втрачаємо. Втрата — це неминуча частина нашого існування: ми втрачаємо сенси, гроші, роботу, стосунки й навіть близьких. Якщо ж втрата залишає простір для двозначності, пройти подібне випробування буває ще важче.
Розповідаємо, що таке невизначена втрата та як проживати ситуації, коли чергуються надія та відчай.
Невизначена втрата — це особливий вид втрати, яка пов’язана з невизначеністю, оскільки неможливо офіційно підтвердити факт смерті та провести ритуал прощання. Отже, втрату не можна прояснити або завершити. Її характерною ознакою є двозначність. Наприклад, якщо людина зникла безвісти під час бойових дій, найімовірніше, це спричинить невизначену втрату в її близьких. Такий стан супроводжується почуттям великого горя та невідомості.
Невизначена втрата — це унікальна втрата, яка викликає сильні переживання та подекуди протилежні емоції. Оскільки факт втрати не має однозначного трактування, у людини зберігається надія, але також виникають фрустрація та горювання, які не минають.
Під час війни люди неодноразово можуть стикатися з невизначеною втратою. Наприклад, втратою впевненості в безпеці, у стабільному майбутньому чи втратою звичного способу життя. Однак це не завжди буде для них травматичною подією.
Виділяють два типи невизначених втрат:
-
Фізична відсутність із психологічною присутністю. Це зникнення важливої людини або предмета, у той час як він досі залишається в думках людини. Наприклад, безслідне зникнення близької людини, викрадення, полон чи несподівана еміграція. Також сюди може належати розлучення, усиновлення або ж втрата дому (неможливість повернутися через евакуацію, брак безпечного місця).
-
Психологічна відсутність із фізичною присутністю. Це спостереження незворотних процесів, які кардинально змінюють спосіб взаємодії, хоча фізично людина перебуває поруч. Наприклад, зміни через деменцію, травми головного мозку, клінічну депресію, важку форму залежності тощо.
Під час проживання невизначеної втрати хронічне горе є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію. Це пов’язано більше з типом втрати, ніж з індивідуальними особливостями психіки.
Здебільшого люди, чиї близькі люди зникли безвісти, не є хворими, але вони можуть мати такі симптоми. Наприклад, ознаки депресії, які заважають повсякденному функціонуванню, труднощі з пошуком сенсу, відкладення життя на потім, хронічний смуток, неприйняття смерті. Вони можуть відчувати багато сильних та часто протилежних почуттів — тривогу, безпорадність, почуття провини та надію.
На відміну від деяких інших станів, в яких терміни симптомів можуть свідчити про патологічний стан чи потребу у спеціальній допомозі, для невизначеної втрати немає часових рамок горювання.
Іноді розвивається затяжна реакція горя або депресія, які можуть потребувати лікування, але більшості людей воно не потрібно. Краще запропонувати їм час, співчуття, пам’ять і співпереживання. Діти та підлітки в такому стані схильні «заморожувати» свої почуття та відчужуватись.
Невизначена втрата може впливати на сімейне життя: збільшується кількість конфліктів, члени родини віддаляються, ролі в родині чи парі стають невизначеними.
Переживати втрату важко зокрема й тому, що людині властиво створювати постійні зв’язки. Втрата близького або ж неможливість проводити з ним час у звичний спосіб змінює устрій життя. Тому важливо зосередитися на формуванні нових зв’язків та сенсів.
З невизначеною втратою зв’язок також може продовжуватись, але у зміненому вигляді.
Для цього людям, які перебувають у стані невизначеної втрати, потрібно практикувати дихотомічне мислення. Наприклад: «Він зник, але я все ще відчуваю його присутність», чи «Я мушу сподіватись, але жити тут і зараз», або ж «Я сумую за домом, але радію новим можливостям за кордоном». Такий спосіб мислення буде давати відповідь одразу на кілька суперечливих почуттів, які відчуває людина.
Щоб швидше вийти з цього стану, доведеться переосмислити деякі уявлення про своє життя:
Осмисліть свою втрату
Дайте собі відповіді на запитання: які подружні / сімейні ролі ви втратили? Які отримали? Як ви впоралися зі змінами? Які ще попереду? Якими були ваші сімейні ритуали до втрати? Як вони змінились? Чи визнає суспільство вашу втрату?
Усвідомте недостатність контролю
Вам потрібно екстерналізувати провину, тобто усвідомити, що це сталось у силу незалежних від вас обставин. Навіть із хорошими людьми може трапитись щось погане, але це не спосіб кармічного покарання. Із часом це дозволить усвідомити, що проблеми не завжди мають вирішення або ж ви просто ніяк не можете вплинути на нього.
Реконструюйте свою ідентичність
Люди з невизначеною втратою можуть перебувати в стані шокового оніміння. Допоміжним буде повернення до власних відчуттів: кордонів тіла, дихання, розуміння «де я зараз?», «хто є поряд?», «що відбувається з тими, хто поряд?», здатності ухвалювати рішення.
